<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
		>
<channel>
	<title>Comments on: &#8220;Почему ФЯ?&#8221; или Стоит ли учить что-то радикально отличное от C++/Java/Python</title>
	<atom:link href="http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/</link>
	<description>сообщество программистов</description>
	<lastBuildDate>Fri, 19 Mar 2010 18:26:59 +0200</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.8.4</generator>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		<item>
		<title>By: Vityok</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9911</link>
		<dc:creator>Vityok</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 14:08:47 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9911</guid>
		<description>&lt;blockquote&gt;Взагалі-то і Пітон вважається мовою “вищою” за С/С++ (на Java не програмував).
Тому мене це і здивувало.&lt;/blockquote&gt;
Що є в OCaml (ML) та нема в Пайтоні, так це Variants та Pattern matching (on datatypes), [див. посилання в попередній відповіді].

І все ж таки, все залежить лише від конкретної мови програмування. Те, що мова програмування функціональна, не є свідченням того, що вона матиме якісь особливі переваги в плані системи типів даних, і навпаки.

Мені так здається, можливо, я помиляюсь.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<blockquote><p>Взагалі-то і Пітон вважається мовою “вищою” за С/С++ (на Java не програмував).<br />
Тому мене це і здивувало.</p></blockquote>
<p>Що є в OCaml (ML) та нема в Пайтоні, так це Variants та Pattern matching (on datatypes), [див. посилання в попередній відповіді].</p>
<p>І все ж таки, все залежить лише від конкретної мови програмування. Те, що мова програмування функціональна, не є свідченням того, що вона матиме якісь особливі переваги в плані системи типів даних, і навпаки.</p>
<p>Мені так здається, можливо, я помиляюсь.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: bialix</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9910</link>
		<dc:creator>bialix</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 13:50:46 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9910</guid>
		<description>&lt;blockquote&gt;Однак, будучи, загалом мовами програмування «вищого» за C/C++/Java рівня, як правило, функціональні мови програмування мають і багатші (потужніші) засоби (типи даних).
&lt;/blockquote&gt;

Взагалі-то і Пітон вважається мовою &quot;вищою&quot; за С/С++ (на Java не програмував).
Тому мене це і здивувало.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<blockquote><p>Однак, будучи, загалом мовами програмування «вищого» за C/C++/Java рівня, як правило, функціональні мови програмування мають і багатші (потужніші) засоби (типи даних).
</p></blockquote>
<p>Взагалі-то і Пітон вважається мовою &#8220;вищою&#8221; за С/С++ (на Java не програмував).<br />
Тому мене це і здивувало.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: Vityok</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9909</link>
		<dc:creator>Vityok</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 12:44:28 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9909</guid>
		<description>&lt;blockquote&gt;Я так понимаю списки — основная часть функциональных языков, иначе все эти редукции и рекурсии просто невозможны. А вот словари, например, там есть? &lt;/blockquote&gt;
Це дивлячись про яку мову програмування йдеться. В Ліспах, окрім списків та атомів є ще дуже багато різних корисних «типів» даних. В OCaml як і в інших ML &lt;a href=&quot;http://www.ocaml-tutorial.org/data_types_and_matching&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;інший «базовий» набір даних та способи роботи з ними&lt;/a&gt;.

Однак, будучи, загалом мовами програмування «вищого» за C/C++/Java рівня, як правило, функціональні мови програмування мають і багатші (потужніші) засоби (типи даних).</description>
		<content:encoded><![CDATA[<blockquote><p>Я так понимаю списки — основная часть функциональных языков, иначе все эти редукции и рекурсии просто невозможны. А вот словари, например, там есть? </p></blockquote>
<p>Це дивлячись про яку мову програмування йдеться. В Ліспах, окрім списків та атомів є ще дуже багато різних корисних «типів» даних. В OCaml як і в інших ML <a href="http://www.ocaml-tutorial.org/data_types_and_matching" rel="nofollow">інший «базовий» набір даних та способи роботи з ними</a>.</p>
<p>Однак, будучи, загалом мовами програмування «вищого» за C/C++/Java рівня, як правило, функціональні мови програмування мають і багатші (потужніші) засоби (типи даних).</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: bialix</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9908</link>
		<dc:creator>bialix</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 12:23:13 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9908</guid>
		<description>По ссылкам из википедии вышел на эту статью на сайте софткрафт:
http://www.softcraft.ru/paradigm/fp/whyfp.shtml

Сразу почему-то вспоминается цитата кого-то из великих про разницу между алгоритмами и данными, повторяю по памяти, неточно: скройте от меня структуры данных и покажите код -- и я скорее всего ничего не пойму в вашей программе. Покажите мне структуры данных -- и скорее всего глядеть на код не понадобится.

Не понимаю, почему в заголовке статьи вынесен в качестве противопоставления Питон. Если брать за оценку производительность программиста, то нативные высокоуровневые типы данных питона (как-то: строки, списки, словари) дают офигительный ускоритель для написания толковых программ, по сравнению с Це++.

Почему, когда разговаривают о функциональных языках, никогда не говорят о нативных типах данных, как будто их не существует вообще в этих языках, а есть только функции-функции-функции. Я так понимаю списки -- основная часть функциональных языков, иначе все эти редукции и рекурсии просто невозможны. А вот словари, например, там есть?</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>По ссылкам из википедии вышел на эту статью на сайте софткрафт:<br />
<a href="http://www.softcraft.ru/paradigm/fp/whyfp.shtml" rel="nofollow">http://www.softcraft.ru/paradigm/fp/whyfp.shtml</a></p>
<p>Сразу почему-то вспоминается цитата кого-то из великих про разницу между алгоритмами и данными, повторяю по памяти, неточно: скройте от меня структуры данных и покажите код &#8212; и я скорее всего ничего не пойму в вашей программе. Покажите мне структуры данных &#8212; и скорее всего глядеть на код не понадобится.</p>
<p>Не понимаю, почему в заголовке статьи вынесен в качестве противопоставления Питон. Если брать за оценку производительность программиста, то нативные высокоуровневые типы данных питона (как-то: строки, списки, словари) дают офигительный ускоритель для написания толковых программ, по сравнению с Це++.</p>
<p>Почему, когда разговаривают о функциональных языках, никогда не говорят о нативных типах данных, как будто их не существует вообще в этих языках, а есть только функции-функции-функции. Я так понимаю списки &#8212; основная часть функциональных языков, иначе все эти редукции и рекурсии просто невозможны. А вот словари, например, там есть?</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: Alex Ott</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9907</link>
		<dc:creator>Alex Ott</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 09:54:30 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9907</guid>
		<description>2CB:
я думаю это как раз к F# ;-)
вообще, в microsoft research много людей работающих с функциональными языками и особенно много людей, известных по миру Haskell</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>2CB:<br />
я думаю это как раз к F# <img src='http://www.developers.org.ua/wordpress/wp-includes/images/smilies/icon_wink.gif' alt=';-)' class='wp-smiley' /><br />
вообще, в microsoft research много людей работающих с функциональными языками и особенно много людей, известных по миру Haskell</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: CB</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9906</link>
		<dc:creator>CB</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2007 09:50:54 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9906</guid>
		<description>Не знаю чи в тему, тільки що наткнувся на статтю:
&lt;a href=&quot;http://arxiv.org/abs/0705.1458&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;Mixing the Objective Caml and C# Programming Models in the .Net Framework&lt;/a&gt;</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Не знаю чи в тему, тільки що наткнувся на статтю:<br />
<a href="http://arxiv.org/abs/0705.1458" rel="nofollow">Mixing the Objective Caml and C# Programming Models in the .Net Framework</a></p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: ili</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9869</link>
		<dc:creator>ili</dc:creator>
		<pubDate>Tue, 08 May 2007 05:54:05 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9869</guid>
		<description>http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F" rel="nofollow">http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F</a></p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: AndrewK</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9862</link>
		<dc:creator>AndrewK</dc:creator>
		<pubDate>Mon, 07 May 2007 20:29:38 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9862</guid>
		<description>Может, меня тут и забросают банановыми кожурами любители ФЯ, но я так и не допер, а чем Питон не функциональный язык? Там функция вроде как &quot;first class citizen&quot;. 
Как минимум было бы неплохо дать определение, что такое ФЯ и чем он отличается от C++/Java/Python</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Может, меня тут и забросают банановыми кожурами любители ФЯ, но я так и не допер, а чем Питон не функциональный язык? Там функция вроде как &#8220;first class citizen&#8221;.<br />
Как минимум было бы неплохо дать определение, что такое ФЯ и чем он отличается от C++/Java/Python</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: ili</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9853</link>
		<dc:creator>ili</dc:creator>
		<pubDate>Mon, 07 May 2007 06:14:57 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9853</guid>
		<description>Есть большие коммерческие проекты, которые используют ФЯ.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Есть большие коммерческие проекты, которые используют ФЯ.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>By: Anonymous</title>
		<link>http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9850</link>
		<dc:creator>Anonymous</dc:creator>
		<pubDate>Sun, 06 May 2007 21:33:25 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://www.developers.org.ua/archives/adept/2007/04/20/why-fp/#comment-9850</guid>
		<description>О чем автор статьи забыл упомянуть - так это о том, что большинство ФЯ - академические поделки со всеми вытекающими - документации нет, библиотек нет, пишут на нем в основном студенты для академиков. Наиболее вразумительное впечатление(кроме erlang) производят ocaml и clean - для первого вроде как есть куча документации с библиотеками, а на втором вроде как делают реальные проекты для индустрии. Вот на примере ocaml и рассмотрим:
1) Документация - она как бы есть. Ажно целую книжку накатали. Толку с нее правда никакого. Вот например образчик, разъясняющий их систему модулей(модули - это очень отдаленные потомки Сишных header файлов): &lt;a href=&quot;http://caml.inria.fr/pub/docs/manual-ocaml/manual004.html&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;&lt;/a&gt;. Кто там без поллитры разобрался - поднимите руки.
2) Сообщения от компилятора редкостно информативны - в большинстве случаев просто &quot;syntax error&quot; с указанием строчки. Типа, раз ты, мальчик, такой умный, что взялся за ФЯ - вот сам и разбирайся, где ты там точку с запятой забыл поставить.
3) Библиотеки - вообще пестня: заходим на Camel Humps - это так у камловодов сборник ссылок на либы называется - тыкаем в раздел 
&lt;a href=&quot;http://http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=24&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;databases&lt;/a&gt;
- смотрим на даты релизов и статус - и плачем. Ну хоть ODBC есть - и то хлеб.
в разделе &lt;a href=&quot;http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=63&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;Graphical toolkits&lt;/a&gt;&lt;a&gt; - та же картина. Ежели вы не под Линухом и работаете с чем отличным от GTK - вам сильно не повезло.
в разделе &lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=48&quot; rel=&quot;nofollow&quot;&gt;XML&lt;/a&gt; - те же там же - бета версии 0.2 от 2004 года. Потом, видимо, студент, писавший этот курсовик, закончил универ - и дело встало. А господам академикам сей приземленный предмет неинтересен - оне все компилятор улучшають.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>О чем автор статьи забыл упомянуть &#8211; так это о том, что большинство ФЯ &#8211; академические поделки со всеми вытекающими &#8211; документации нет, библиотек нет, пишут на нем в основном студенты для академиков. Наиболее вразумительное впечатление(кроме erlang) производят ocaml и clean &#8211; для первого вроде как есть куча документации с библиотеками, а на втором вроде как делают реальные проекты для индустрии. Вот на примере ocaml и рассмотрим:<br />
1) Документация &#8211; она как бы есть. Ажно целую книжку накатали. Толку с нее правда никакого. Вот например образчик, разъясняющий их систему модулей(модули &#8211; это очень отдаленные потомки Сишных header файлов): <a href="http://caml.inria.fr/pub/docs/manual-ocaml/manual004.html" rel="nofollow"></a>. Кто там без поллитры разобрался &#8211; поднимите руки.<br />
2) Сообщения от компилятора редкостно информативны &#8211; в большинстве случаев просто &#8220;syntax error&#8221; с указанием строчки. Типа, раз ты, мальчик, такой умный, что взялся за ФЯ &#8211; вот сам и разбирайся, где ты там точку с запятой забыл поставить.<br />
3) Библиотеки &#8211; вообще пестня: заходим на Camel Humps &#8211; это так у камловодов сборник ссылок на либы называется &#8211; тыкаем в раздел<br />
<a href="http://http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=24" rel="nofollow">databases</a><br />
- смотрим на даты релизов и статус &#8211; и плачем. Ну хоть ODBC есть &#8211; и то хлеб.<br />
в разделе <a href="http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=63" rel="nofollow">Graphical toolkits</a><a> &#8211; та же картина. Ежели вы не под Линухом и работаете с чем отличным от GTK &#8211; вам сильно не повезло.<br />
в разделе </a><a href="http://caml.inria.fr/cgi-bin/hump.en.cgi?sort=0&amp;browse=48" rel="nofollow">XML</a> &#8211; те же там же &#8211; бета версии 0.2 от 2004 года. Потом, видимо, студент, писавший этот курсовик, закончил универ &#8211; и дело встало. А господам академикам сей приземленный предмет неинтересен &#8211; оне все компилятор улучшають.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
</channel>
</rss>
