Aricent (Flextronics Design Ukraine)
Опубликовано 24.11.2006 в аутсорсинг, Киев, телекоммуникации, Винница, Херсон
Aricent is a global leader in communications software, providing strategic solutions that empower billions of people. By delivering the best and most innovative communications software in the industry, we’re helping our clients change the world.
Being a global leader means more than just having offices and clients across continents. It means demanding excellence, driving innovation and demonstrating the highest degree of integrity throughout the entire organization. Aricent has a uniquely talented team of designers, consultants and engineers who know what it takes to solve the most complex, high-impact challenges faced by our clients—the world’s leading communications equipment manufacturers, device manufacturers and service providers. By focusing exclusively on communications software, we provide the greatest depth and breadth of services and products to meet our clients’ needs—from strategic design to implementation in the field.
We offer performance based remuneration paid officially, friendly environment and comfortable working conditions, medical insurance with one of the best service providers (medical treatment, payment for medicine, dental services), English lessons, fitness compensation, trainings
Веб-сайт: www.aricent.com
Контактное лицо: Наталья
Телефон: (044) 494-2600
E-mail: iev_resume@aricent.com
Компания на рынке ПО уже более 15 лет. Имеет офисы в Киеве, Херсоне и в Виннице. Работает около 700 человек. Киевский офис прошёл сертификацию ISO 9001.
ну, я вижу, лучшие умы арисента взялись за дело
Я не буду комментировать дальнейшее, т.к. дискуссия сильно начинает смахивать на ту, что я уже прошел в арисенте. Мое дело - рассказать что случилось.
Хм, как сдавший не один отчет по командировкам во Флексе-Арисенте могу сильно усомнится в правдивости рассказа kimerinn.
Так что когда за выетом отеля вышел минус 2куе, это действительно надо было их на ветер швырять (скажем проесть в рестране 100 уе за вечер скажем в Израиле ФИЗИЧЕСКИ невозможно почти, порции большие 
ну разые что черную икру да фуагру кушать…). Зачем было лепить заведомую ложь про отель? “не помнить” куда неделю тому истратил 2к - это пардон лечиться надо, или не вступать в финансовые взаимотоношения если себя не контролируешь, или бросать дурку косить. Опять же правила поведения за границей и необходимость собирать ВСЕ чеки говорят начиная от Марии при оформлении доков, заканчивая тимлидом\пмом\коллегами. Ну и свою голову надо на плечах иметь чтобы подумать - выдали казеныые деньги, едешь в чужую страну - надо бы узнать ЗАРАНЕЕ как там и что (это если все сговорились и никто ничего не сказал вообще как себя вести) , а не на индусов с плохим инглиш кивать (а типа никого своих по МСН\почте не было?) Конечно kimerinn сам себе тим лид , ему виднее…
Ну для начала командировочные помимо отеля обычно 35-50 баксов (на проезд\еду), скажем наш заказчик и обедами с завтраками кормит, так шо даже обычно даже остается
Я не причисляю себя к лучшим умам арисента хотя бы потому что никогда там даже не бывал
Парень про…л 3 КБ чужих денег и не помнит куда - “проел, разошлись…”. Это “пять”, камрад !
Не представляю себе фирму которая будет терпеть такое. Это надо быть не всвоем уме руководству. Кстати как такое можно забыть я тоже не представляю. Это ж как бухать надо…
Пардон, 2 КБ
Эх, господин Kimerinn, читаю Вас и умиляюсь… Вот так и текущую фирму, где я имею честь работать,
несколько месяцев назад поливал грязью некий ранее работавший там пан Х. И специалист он был невероятный,
и в общении ему равных не было и т.д. и т.п. На самом же деле, пан Х за 4 месяца не пофиксил ни одного бага,
а свои мысли вслух, он выражал так, что никто его так и ни разу понять не смог…
Вот и у Вас, гсоподин Kimerinn, Флекс - такой-сякой, а потом выясняется, что Вы куда-то “потеряли” 2000$…
Мне известны конторы, где за 2000$ (или даже - просто так, по факту увольнения), Вам предоставят целый пакет дополнительных услуг при увольнении:
1. Трудовую будете вымаливать на коленях.
2. Никто Вам ничего не должен.
3. Вместо пожелания удачи на новом месте работы, фраза типа: “Пошёл на х*й с моей фирмы!”
4. “А если будешь много пи*деть, то будешь торчать не 2000$, а 20000$!”
И даже в подобных конторах, у меня не возникало проблем: расставались пожимая друг другу руки…
А оттуда, откуда сравнительно недавно уволилась моя жена - сотрудники вылетали -
ну разве что только не через окно 8 этажа, не говоря уже о выплате зп и отпускных… А она ушла нормально,
и выплатили всё до последней копейки, и даже премию дали!
Я абсолютно согласен с AssLove в плане Флекса при увольнении: зп и отпускные выплачивают до последней копейки.
От себя добавлю, что для меня процесс увольнения во Флексе прошёл более чем цивилизованно, и никаких проблем с выдачей
трудовой книжки у меня не было, как не было и проблем с документами по ЧП. Что там говорить,
если Наташа даже за следующий месяц (который я уже работал на другой фирме) перечислила единый налог!
А Вы, господин Kimerinn, говорите о чём-то там у Вас двояком…
Проще надо относиться к людям, а также не забывать об ответственности и уважении. А Вы не можете вспомнить - куда дели
2000$ и считаете это допустимым вариантом… Надеюсь, не стоит указывать сумму, за которую в нашей стране могут
без проблем убить человека? Вот и делайте выводы…
Да. Наташа - это 5.
Активистка, спортсменка и просто красавица.
> А Вы не можете вспомнить - куда дели 2000$ и считаете это допустимым вариантом…
Он помнит, но ему стыдно признаться. Патамушо гладиолус.
Но распечатка из банка есть. Да-да… кимеринн ее сам приносил.
> Да. Наташа - это 5.
> Активистка, спортсменка и просто красавица.
Ну будем так говорить, если подходить к Наташе объективно, со всей серьёзностью и ответственностью, то
Вести толпу ЧПэшников, причём зарегистрированных необязательно в Киеве,
Ну ни чё, порешали мы всё полюбовно с налоговой… 
Наташа ИМХО - бриллиант для Флекса!
всё своевременно успевать и не ошибаться, аккуратно вести документы по каждому челу - это что-то…
Помню, когда в сентябре этого года, позвонил мне начальник! (не инспектор) налоговой и с невероятным возмущением
заявил, что дескать - как же так? - до этого я буквально идеально отчитывался перед ними, был чуть ли не самым
дисциплинированным ЧПэшником, и вдруг, теперь - вот уже 4 месяца не плачу и не отсылаю никаких отчётов?!
Блин! Тут то меня и озарило! Раньше то всё делала Наташа!
Кстати, вот Вам ещё пример, господин Kimerinn, я действительно забыл за этот чёртовый ЧП, не платил 4 месяца,
налоговая позвонила мне за день до выборов (а все знают, как важны отчётность и деньги для налоговиков перед выборами),
и… И ничего! Оплатил я в тот же день задолженность, при этом перезвонив в налоговую и извинившись - и всё ОК!
Снова дружим с налоговой, по телефону шутbм с инспектором и - СВОЕВРЕМЕННО ПЛАТИМ ПО СЧЕТАМ!
To Vitaly Bondarenko.
По старой памяти решил помочь тебе, Виталик, чтобы ты не выглядел голословным, потратил малость своего времени и нашел названный тобой документ “ІНСТРУКЦІЯ ПРО СЛУЖБОВІ ВІДРЯДЖЕННЯ В МЕЖАХ
УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОН” см. ниже.
Как оказалось, там есть занимательный пункт “[Розділ “Загальні положення” доповнено абзацами четветим та п’ятим, у зв’язку з чим абзаци четвертий - дванадцятий вважаються відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.”
Было бы любопытно узнать почему ты так жестко придерживающийся этого документа требуешь отчет о всех потраченных деньгах, а не о сумме превышающей суточные. Насколько я помню командировочные как раз и расчитывались на основании размера суточных. Или компания работает не по Украинскому законодательству?
Собственно документ. (если есть сомнения в точности его приведения, по требованию могу выдать его в любом запрашиваемом формате, а так же ссылку на источник)
ІНСТРУКЦІЯ ПРО СЛУЖБОВІ ВІДРЯДЖЕННЯ В МЕЖАХ
УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОН
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України
від 13 березня 1998 р. N 59
(у редакції Наказу Міністерства фінансів України
від 10 червня 1999 р. N 146)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 червня 1999 р. N 418/3711
[В текст внесено зміни та доповнення
Наказами Міністерства фінансів України
від 11 лютого 2003 р. N 118
від 4 березня 2003 р. N 179
від 27 грудня 2004 р. N 827]
Загальні положення
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
У тих випадках коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
[Розділ “Загальні положення” доповнено абзацом другим, у зв’язку з чим абзаци другий – п’ятнадцятий вважаються відповідно абзацами третім - шістнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.
Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
Підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
[Абзац п’ятий розділу “Загальні положення” доповнено реченням згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та “Про оподаткування прибутку підприємств.
[Розділ “Загальні положення” доповнено абзацами четветим та п’ятим, у зв’язку з чим абзаци четвертий - дванадцятий вважаються відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.
[Розділ “Загальні положення” доповнено абзацом дванадцятим, у зв’язку з чим абзаци дванадцятий - чотирнадцятий вважаються відповідно абзацами тринадцятим - п’ятнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.
Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
Власник (або уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами усіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої ним особи).
[Абзац п’ятнадцятий розділу “Загальні положення” викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
І. Порядок відрядження в межах України
1.Порядок відрядження в межах України працівників підприємств усіх форм власності
1.1. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.
Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об’єктів.
1.2. Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.96 N 682 “Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної виконавчої влади”.
1.3. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.
1.4. Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило.
На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.
1.5. За кожний день (включаючи день від’їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.
Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.
1.6. Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо.
[Абзац перший пункту 1.6 розділу І доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за одну добу, згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.
Витрати на наймання жилого приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.
1.7. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у відрядженні.
За наявності декількох видів транспорту, що зв’язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником.
1.8. Відрядженому працівникові понад установлені норми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та наймання жилого приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.
1.9. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.
Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров’я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.
1.10. За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.
[Розділ І доповнено пунктом 1.10, у зв’язку з чим пункти 1.10 та 1.11 вважаються відповідно пунктами 1.11 та 1.12, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
1.11. Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.
[Пункт 1.11 розділу І викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
1.12. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.
Витрати у зв’язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.
Витрати у зв’язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.
2. Додаткові обмеження при відрядженні державних службовців та інших осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів
Для державних службовців, а також інших осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, установлюються додаткові обмеження відповідно до чинного законодавства.
2.1. Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачуються відрядженими за рахунок добових.
2.2. Відшкодування витрат вартості проживання понад установлені граничні норми та оплата витрат на перевезення понад 30 кілограмів багажу для державних службовців, а також інших осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, здійснюються згідно з підтвердними документами в оригіналі лише з дозволу керівника.
Витрати на проїзд відрядженого працівника в м’якому вагоні, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1-4-ю групами тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника підприємства, згідно з поданими проїзними документами.
Витрати, відшкодовані згідно з абзацами першим та другим цього пункту, не є надміру витраченими коштами.
[Пункт 2.2 розділу І доповнено абзацом третім, у зв’язку з чим абзаци третій - п’ятий вважаються відповідно абзацами четвертим - шостим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Відрядженому працівникові за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат за всі дні проживання.
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводяться в розмірах, погоджених з керівником.
Керівники підприємств, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, особисто вирішують питання щодо відшкодування своїх витрат на наймання жилих приміщень, що перевищують граничні норми, встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663, та витрат на проїзд у м’якому вагоні, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1-4-ю групами тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу.
II. Порядок відрядження за кордон
1. Порядок відрядження за кордон працівників підприємств усіх форм власності
1.1. Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.
Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, не повинен перевищувати одного року.
[Пункт 1.1 розділу ІІ доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
1.2. Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Працівникам, яких направляють у відрядження підприємства (крім державних службовців, а також інших осіб, яких направляють у відрядження підприємства, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм добових витрат.
Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то можливе застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці.
[Пункт 1.2 розділу ІІ викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
1.3. Придбання валютних коштів в уповноваженому банку та бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються згідно з вимогами чинного законодавства.
1.4. За час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати:
а) на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження;
б) на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером;
в) на оплату телефонних рахунків;
г) на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.
Указані в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб’єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо.
Витрати у зв’язку із поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.
[Пункт 1.4 розділу ІІ доповнено абзацом сьомим, у зв’язку з чим абзац сьомий вважається абзацом восьмим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Крім названих у цьому пункті витрат, відрядженому працівникові відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (надалі - постанова Кабінету Міністрів України N 663) відшкодовуються, у межах граничних норм, не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), що з’явилися у зв’язку з відрядженням.
1.5. Фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:
а) у разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює;
[Підпункт “а” пункту 1.5 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
б) у разі відрядження з України до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.
[Підпункт “б” пункту 1.5 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття і вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього;
в) у разі відсутності відміток відповідно до підпунктів “а” і “б” цього пункту добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.
1.6. Виїзд у відрядження за кордон і повернення в Україну в один і той самий день вважається одним днем відрядження.
1.7. Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм:
а) за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття;
[У підпункт “а” пункту 1.7 розділу ІІ внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
б) у разі включення витрат на харчування до рахунків на наймання жилого приміщення, проїзних документів та у випадках, коли відряджені працівники за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні перебування (дорозі), - в межах граничних норм з урахуванням кількості разів харчування на добу. Залежно від кількості разів харчування на добу впродовж відрядження перерахунок здійснюється за кожну добу окремо;
[Підпункт “б” пункту 1.7 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
в) якщо дата вибуття у відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, або дата повернення з них не збігається з датами за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті чи документі, що його замінює, то добові витрати за час проїзду територією України відшкодовуються відповідно до порядку, передбаченого для відряджень у межах України.
При цьому за дні перетину кордону України (в обох напрямах) відповідно до вказаних відміток добові витрати відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон;
[У підпункт “в” пункту 1.7 розділу ІІ внесено зміни та доповнення згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
[Підпункт “в” пункту 1.7 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
г) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.
[В абзац перший підпункту “г” пункту 1.7 розділу ІІ внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі, якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
[Підпункт “г” пункту 1.7 розділу ІІ доповнено абзацом другим, у зв’язку з чим абзац другий вважається абзацом третім, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003р.]
[Абзац другий підпункту “г” пункту 1.7 розділу ІІ доповнено реченням згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
[В абзац третій підпункту “г” пункту 1.7 розділу ІІ внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
1.8. Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд до вокзалу, аеропорту або пристані і з вокзалу, аеропорту або пристані (якщо ці пункти розташовані за межами міста) в місцях відправлення, призначення та пересадки, а також витрати на проїзд за місцем відрядження на міському транспорті (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо (крім таксі) за умови, що працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування.
У разі потреби пересування країною відрядження керівник підприємства може визначити відрядженому працівникові вид транспорту, яким він може користуватися. Якщо така пропозиція не надходить, працівник самостійно розв’язує питання про вибір виду транспорту.
Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства.
Указані витрати відшкодовуються лише за наявності підтвердних документів.
1.9. Працівнику підприємства, направленому на роботу в зарубіжні країни терміном, що перевищує 60 календарних днів, який отримує в період перебування за кордоном заробітну плату в іноземній валюті (або якому відшкодовуються добові витрати відповідно до абзацу другого пункту 111 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”), у разі відрядження у межах країни перебування та до інших країн добові витрати відшкодовуються в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день складання кошторису витрат на відрядження, не перевищує граничних норм добових витрат.
[Абзац перший пункту 1.9 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
При цьому працівнику підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, у разі потреби в авансуванні коштами в національній валюті країни відрядження, перерахунок граничної норми, встановленої у доларах США, у валюту країни відрядження здійснюється за крос-курсом, розрахованим за встановленим іноземним банком валютним (обмінним) курсом національної валюти країни перебування до валюти країни відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.
У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України (відповідно до відміток контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті) та дні перебування в Україні - у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.
При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни, то за час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. При цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території іноземної країни при прямуванні у відрядження до України і день першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни при поверненні з України та дні перебування в Україні - відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.
Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того самого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження.
[Пункт 1.9 розділу ІІ викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
1.10. З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.
Рішення про подовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.
[Пункт 1.10 розділу ІІ викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.]
1.11. Не дозволяється відшкодування витрат на алкогольні напої, тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми “чайових”, за винятком випадків, коли суми таких “чайових” включаються до рахунка згідно із законами країни перебування.
1.12. Якщо сторона, яка приймає, забезпечує відрядженого за кордон працівника додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, то сторона, яка відряджає, виплату йому добових витрат зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка відряджає, виплату добових витрат не проводить.
1.13. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства.
[Абзац перший пункту 1.13 розділу ІІ доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.]
Відшкодовуються також інші витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля. Відшкодовуються збори за проїзд грунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.
1.14. Якщо працівник отримав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, то він повинен протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс.
1.15. Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.
У межах строків, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” для подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження, керівник підприємства (у разі відсутності - його заступник) зобов’язаний прийняти рішення щодо затвердження цього звіту.
Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відпо
Klug
Спасибо за столь интересный документ.
Но без толстой пачки документов с названием “Разъяснения к … ” тут не обойтись.
Возьмем хотя бы пункт II.1.4. Там довольно точный перечень того, на что деньги могут быть потрачены из коммандировачных, и сказано, что
“Указані в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб’єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо”
и далее
“Крім названих у цьому пункті витрат, відрядженому працівникові відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (надалі - постанова Кабінету Міністрів України N 663) відшкодовуються, у межах граничних норм, не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), що з’явилися у зв’язку з відрядженням.”
Т.е. за отель, телефонные звонки, проезд, прачечную, кондиционер (!) и прочая и прочая придется таки отчитываться, причем в трех дневный [банковский] период согласно пункту II.1.15. Ну и разумеется как Вы уже указали за превышение “граничних норм” для затрат не требующих подтверждения тож придется ответствовать.
Сорри, не юрист, если ошибся, поправьте.
Kostiantyn, собственно не за что, самому было интересно.
Всё,ребята…приплыли…нету больше Ромы Дробязко в Арисенте…вот я думаю,когда они уже съедут из этого дорогого офиса,ведь студентам и Васе Кочетову пофиг где сидеть…
Жаль,всё так хорошо было…Индия блин (((
AssLover:
“вот я думаю,когда они уже съедут из этого дорогого офиса,ведь студентам и Васе Кочетову пофиг где сидеть…”
А что, Вася уже закончил учиться? Блин, во время летит.
“Всё,ребята…приплыли…нету больше Ромы Дробязко в Арисенте…”
А что, Рома - это показатель плавучести?
Нет, серьезно?
Просто интересно, на что намекал автор?
Вася кончил и не только учиться
Ну Рома оценивался товарищем kimerinn какочень неплохой сотрудник…
Открою вам тайну - большинство умных юдей уже собирают манатки и в скором времени идут на собеседования …