SoftServe
Опубликовано 25.04.2006 в аутсорсинг, ИТ, ЛьвовВеб-сайт: http://www.softservecom.com/
SoftServe – найкращі роки кар’єри з нами
| Давайте знайомитись… | Компанія SoftServe – найбільша в Україні та одна із найбільших у Східній Європі компаній в галузі розробки програмного забезпечення, орієнтована на вирішення бізнес проблем наших клієнтів, починаючи з розробки програмного забезпечення для робототехніки, драйверів та мереж, закінчуючи бізнес системами, детальніше тут.
|
| Де ми розташувались? | Головний офіс SoftServe знаходиться у Львові, розробницькі центри у Львові, Дніпропетровську, Києві, Рівному, Івано-Франківську та Чернівцях. Представництва SoftServe діють у Києві, а також у Бостоні та Лос-Анджелесі (США).
|
| Скільки нас? |
800+ …продовжуємо розвиватись… 
|
| Наші соціальні гарантії |
|
| Додаткові переваги… |
|
| Де підвищуємо рівень кваліфікації? | SoftServe – перша ІТ компанія в Україні, котра започаткувала власний навчальний заклад SoftServe University. Ця структура покликана допомогти студентам вузів і молодим фахівцям:
|
| Спонсорство та благодійна діяльність… |
|
| Деякі з наших досягнень… |
|
| Як ми розважаємось? | Свята, які з нами завжди:День народження SoftServe:
Новий Рік разом із SoftServe:
Плануємо разом святкувати 8 березня і День Програміста…..
|
| Приєднуйтесь… |
 |
2Олексій Скрипник:
Кроме того, в числе достоинств Вила было указано, что он создал и ПРОДАЛ
Насчет продажи компании, мне кажется вполне ясно было сказано в приведенном здесь письме, что велись переговоры о продаже компании,
или как иначе переводится слово acquirer?
собственную ИТ компанию, кажется комментарии излишни. Что касается будущей роли Тараса Кицмея, которого я очень уважаю как
человека, то создается впечатление, что это будет что-то вроде королевы Англии, громко звучит, а реальных полномочий не много.
Насчет чисток в компании… вообще я сейчас выскажу точку зрения которая может кому-то не понравится, но мне кажется,
.
что давно пора. Известно, что Софтсерв не увольняет НИКОГО (за исключением случая с кражей, когда вор был уволен, но это
ни у кого возражений не вызовет - правильно, и случая с основателями Эдвантиса - это отдельная история), но…не был уволен
даже охранник, который по-хамски вел себя по отношению к людям, которые работали до поздна, причем случай с ним
был не единичный как мне сказал начальник охраны, и все нормально, все сошло.
Хромает дисциплина… практически отсутвует у некоторых людей (нет, я не сказал что у всех!),
с этим тоже нужно что-то делать, ведь без дисциплины не будет НИЧЕГО… а не делается, или делается местами и весьма
неубедительно, больше на словах. Конечно программист - профессия во многом творческая, но ни за что не соглашусь с тем что
это то же самое, что и вольный художник, сколько хочу столько работаю, и как хочу так и работаю, под настроение.
Можно конечно говорить какая плохая компания, как она прогнила и как мало платит, но вообще стоит для начала взглянуть на себя.
Компания платит и будет платить хорошие деньги не тем людям, которые тихо сидят и кодают что скажут, пусть даже быстро/качественно,
а тем, кто РЕШАЕТ ПРОБЛЕМЫ (слова Тараса Вервеги - я согласен, а кто возразит?), ну и вдобавок не без того чтобы уметь
это предствить перед начальством
Вот такие пироги, жду минусов в оценках
Без сомнения, пост г-на Алексея Скрыпныка в защиту людей, которых он почему-то называет коллегами, а не конкурентами – мужественный поступок, за это ему респект действительно, без сарказма. Г-н Алексей, очевидно, осознает, что он, как говорится – не Цицерон
, пользуясь его же словами, «ему лучше не говорить, а делать», и над его новым постом опять могут пойти потешаться его молодые/злые критики, тусующиеся на этом сайте.
Но есть довольно серьезные основания для сомнений в достоверности информации, указанной в его посте.
(Вот не смог удержаться от общей ремарки. Слишком уж беспардонно бизнесмены от софта и их ПР иногда стали пытаться “моделировать” сознание масс, причем каждый для своих целей. Господа! Программисты в основном - не темная масса и хорошо умеют мыслить логически. Вы бы как-то поизящнее, что ли. Ну ладно.. к конкретике.)
Во первых – недостаточно оснований полагать, что г-н Тарас Кицмей рассказал г-ну Алексею (своему младшему «коллеге»/конкуренту) реальную ситуацию и свои планы. По всем законам рыночной экономики Софтсерв и Элекс – самые настоящие прямые конкуренты, а конкурентам следует делиться между собой информацией с такой же, если не большей, долей суггестивности, как и с собственным персоналом. Без сомнения, если действительно идет обсуждаемый здесь процесс оптимизации и перепродажи Софтсерва – тогда СС и г-ну Тарасу выгодно, чтобы их коллеги/конкуренты продолжали считать позицию Софтсерва сильной и не начали раньше времени тянуть с СС хороших программистов. Некоторая доля откровенности может быть ТОЛЬКО в случае, если между Софтсервом и Элексом существует так называемый «картельный сговор». Картельный сговор между якобы конкурентами считается очень плохой практикой, наказуемой по закону; он характеризуется договоренностями типа меморандумов об ограничении мобильности рабочей силы между конкурентами. Но г-н Алексей утверждает, что картельного сговора нет – следовательно, нет и предусловий для откровенности.
Во-вторых – недостаточно оснований полагать, что г-н Вил Эзеринс рассказал г-ну Тарасу (своему, по всей видимости, младшему партнеру и подчиненному) реальную ситуацию и СВОИ планы. Здесь уместно воспользоваться оборотом г-на Алексея. «Кто знаком с корпоративной организационной структурой акционерных обществ, тот понимает» - г-н Вил как Председатель Совета Директоров имеет все полномочия назначать и снимать г-на Тараса на/с поста президента и диктовать президенту стратегию развития - ни в коем случае не наоборот. Многим знакомо снисходительное и «себе на уме» отношение профессиональных западных менеджеров к украинским бизнесменам-самоучкам, особенно к старым кадрам – выходцам из колхозно-совкового мира. Если такое отношение имеет место быть и здесь - то об особой откровенности здесь говорить не приходится, и если что пойдет не так - акула капитализма может показать “партнерам” зубки раньше времени))
Т.е., г-н Алексей, возможно, получил информацию, отфильтрованную г-ном Тарасом для него, а г-н Тарас в свою очередь располагал информацией, отфильтрованной г-ном Вилом для г-на Тараса. Достоверность конечной информации спорна.
И в конце-концов – в третьих. Недостаточно оснований полагать, что г-н Алексей рассказал в своем посте ситуацию и планы, услышанные им от г-на Тараса без того, чтобы приладить их к собственным интересам. Г-н Алексей тоже игрок на этом рынке, и его, конечно же, тревожит нестабильность и начавшееся перераспределение уже и во Львове (хотя бы недавняя покупка Сплайна Epam-ом). Здесь можно процитировать cencio «индусам скорее достанеться что-то намного менее успешное, вроде элекса». Конечно же, г-ну Алексею не хочется, чтобы его фирма «досталась» кому-то на невыгодных условиях. В этой ситуации всегда хорошо иметь побольше вариантов – например, выразить реверансы и свою расположенность г-ну Вилу, который может оказаться лучшим покупателем/старшим партнером и для Элекса тоже – в отличие от хитрых и, скорее всего, неохотно выполняющих покупные обязательства индусов.
Тройная недостоверность…
2 Kanarej:
1. У вас при вході на 3 поверх компанії Софтсерв висить така скриня, куди можна кинути свої пропозиції - їх точно читають.
2. У девелоперів існує ілюзія, що на девелоперз.орг.уа можна отримати абсолютно достовірну інформацію. А у директорів цих девелоперів існує ілюзія, що на тому ж сайті можна отримати інформацію про себе і компанію. Але точно можу вам сказати, що директори, як і девелопери, цей сайт читають
3. Майже завжди, коли ми звільняємо людину за профнепридатність або просто тому що не зійшлися характерами або через відсутність дисципліни (тут я кажу про Елекс), ми робимо це за взаємною згодою згідно статті “за власним бажанням” для того, щоб не псувати ні людині ні собі репутацію. І за виключенням абсолютного хамства (один випадок) не повідомляємо новим можливим роботодавцям про “пригоди бравого солдата Швейка у минулому”. Нажаль, у багатьох людей що продовжують працювати в компанії, складається враження, що людина “сама пішла бо тут погано”, але я готовий миритися з таким “сайд ефектом”. Думаю (хоча не знаю точно), що в Софтсерві все аналогічно. Назовні в більшості вилазять тільки випадки викрадення замовника і контракту – в яких свою правоту, майже неможливо довести в наших судах.
2 Nom2:
1. Я думаю, що не відкрию великої таємниці коли скажу, що ми з Тарасом спілкуємося сім’ями. Тому в мене є гарантія достовірності отриманої інформації. Інша справа, що я не дозволю собі публікувати ніяких конкретних цифр і речей, які можуть йому чи мені нашкодити. Попри це ми залишаємося конкурентами, і програмісти йдуть з Елекса на Софтсерв, а з Софтсерва на Елекс. Ми так само конкуруємо щодо клієнтів і замовників, не кажучи про футбол і фразу “Як ви можете працювати з Елексом, коли вони програли нам у футбол” - я пам’ятаю
2. Віл не може бути головним партнером згідно умов угоди, яку він заключив. Якщо ви уважно прочитаєте лист, який тут публікувався, то там це проглядається крізь рядки. Голова Ради директорів - це більше організаційна і керівна посада в Раді ніж керівна в самій компанії. Дам маленьку підказку - Віл організує засідання Ради директорів, але голосування і прийняття керівних рішень відбувається згідно %, якими володіють співвласники. Андерстенд?
3. Тарас сказав одну фразу, яка може звучати патетично - але я ній її розділяю :
“Я не збираюсь торгувати своїми хлопцями”. Колеги, коли щось продається - шукайте причину. Я не можу сказати, що ця ситуація по Україні мені подобається. Але одне я знаю точно - індусам я продаватися не збираюсь.
4. У американців є прислів’я - “Ніхто не копає мертву собаку”. Сподіваюсь всі недостовірності я пояснив і пропоную на цьому дискусію припинити - якщо хтось має питання - будь ласка в особистий мейл - із задоволенням відповім.
З повагою
Олексій
2 Oleksiy Skrypnik: Ну и пост Ж-) Продолжается компромат-плизир, только теперь обнаруживаются не только имена но и недалёкость человеческая. “Конкурент который дружит семьями со своим конкурентом и ходит, как на работу, отдуваться за компанию конкурента на девелоперз” – это должно быть написано в энциклопедическом определении картельного сговора упомянутого nom2. Быть может, вы сами не осознаете картельную природу декларируемых вами отношений? Впрочем, оставим это антимонопольному коммитету.
Касательно совета директоров, это должно быть аффтару наврал кто-то из друзей семьи. Читаем определение: управление компанией осуществляется СОВЕТОМ ДИРЕКТОРОВ, во главе с ПРЕДСЕДАТЕЛЕМ СОВЕТА.
Даже неудобно видеть как солидный вроде бы человек который, так уж получилось, находится на самом нижнем уровне информированности в этой истории, уверен на 100% в том что ему рассказывают и расписывается за всех его грузящих. Сократ говорил что он знает только то, что он ничего не знает. Но Oleksiy Skrypnik получается не Сократ.
Шедевр поста, несомненно - “Ніхто не копає мертву собаку”. Черномырдин курит в углу. Кто кого копае и кто мертвая собака – Скрыпнык? Кицмей? Софтсерв, Елекс? Кто нибудь понял вообще?
Та ні, я думаю, що Oleksiy Skrypnik, коли говорив про мертву собаку, то мав наувазі серв, або елекс, які ще нагадують живу собаку
Тобто ще не зовсіммертва собака. Як то кажеться, поживемо побачимо.
2Oleksiy Skrypnik:
Я не розумію, де тут обливання болотом?? Кожна людина переживає за свою долю - зарплату, за яку він годується і годує сім’ю, переживає за умови, в яких йому працювати.
А зокрема програміст, як людина думаюча, не тільки переживає, а й аналізує інформацію.
А особливо таку, яка може містити доленосну інформацію. А найголовніше, пане Oleksiy Skrypnik, програмісти вміють читати між рядками, думати, аналізувати і робити висновки, а не просто хавати тону лапші, яку вішають йому на вуха.
Це бізнес, ви дбаєте про свої інтереси зі своєї колокольні, програмісти про свої.
І на жаль, чи на щастя, пане Oleksiy Skrypnik, вони є різні, ці інтереси. Ніколи інтереси простого програміста не співпадуть з інтересами власників фірм, як би хто того не хотів. На тому світ стояв і буде стояти.
Дозвольте і мені вставити своїх пять копійок в обговорення теми “проданого/не проданого” Софтсерву.
Звичайно, що будь-які зміни у компанії певним чином впливають на всіх її працівників. Проте не слід згущувати фарби і все представляти у чорно-білій гамі.
На мою думку, всі питання про свій занепад Серв може подолати доволі просто.
Для цього слід провести декілька рішучих (і фінансово невігідних) кроків:
- підвищити рівень зарплати працівникам в цілому, відштовхуючись від середніх зарплат по Львові (думаю їх рівень для керівництва не секрет);
- на випробувальному терміні залучати нових працівників (тобто студентів) до виконання задач реальних проектів;
- зарплата новачків після випробувального терміну має визначатись відштовхуючись від показаних результів, і не має бути сталою та відомою наперед;
- не практикувати тривале перебування одних і тих самих людей на проектах, які мало мають спільного з розвитком працівника (привіт індусам )
Це неповний перелік того, що слід поправляти. І ще одне - програмісти люди, а не фігури на шахівниці, не слід їх розставляти, дивлячись лише із точки зору своєї користі, іноді слід і пішаку дати шанс стати королевою, але на ділі, а не на словах і обіцянках.
> Шедевр поста, несомненно - “Ніхто не копає мертву собаку”. Черномырдин курит в углу.
> Кто кого копае и кто мертвая собака – Скрыпнык? Кицмей? Софтсерв, Елекс? Кто нибудь понял вообще?
Понял, понял. “Мертва собака” это, очевидно, “наши” “претензии” и “инсинуации” по поводу сложившейся ситуации, которые г-н Скрыпнык якобы развеял (”израильские альпинисты в очередной раз обошли Эверест”, хе-хе), а посему “пинать” их якобы больше не стоит.
По-моему, на “шедевр поста” потянет скорее вот это: “пропоную на цьому дискусію припинити - якщо хтось має питання - будь ласка в особистий мейл”.
Если все так хорошо и замечательно, зачем же тогда “прятатся” в приваты и дробить публичное обсуждение на отдельные субтреды? Наоборот, пусть все видят как вы уверены в себе и своем сотоварище, а со временем также увидят как неправы были все “инсинуаторы” и “поливатели”, и прозреют, и поймут что СофтСерв есть сила и свет, а за никнеймами скрываются не более чем трусливые завистники! (-:
Или, быть может, перспективы все же не такие радужные?.. (-;
Привіт усім. Колись на Серві працювала така собі дівчина, Марта Рудницька, яко QA.
Може хтось із колишніх співробітників чи керівників сказати, що це за людина? Як із нею працювалось…
Заздалегідь дякую.
Многое, конечно, логично, на как-то несерьезно, “из под стола”.
А не проще ли организовать встречу с Тарасом Кицмеем и задать все волнующие вопросы, чем дискутировать с “третьим лицом”,
паном Скрыпником? Думаю, Тарас Кицмей пойдет навстречу в такой инициативе.
Привіт, усім.
Відразу зізнаюсь, що не є програмістом, потрапив на сайт за порадою друга,
який знає що я цікавлюся темою злитів і поглинань (M&A), бо це є темою мого дослідження. Я юрист.
Для себе на жаль нічого цікавого не знайшов, але захотілося написати стосовно “корпоративної організаційної
стрктури акціонерних товариств”. Мене зацікавили міркування декого з вас стосовно посади Chairman of Board of Directors.
Не буду довго пояснювати відмінності американської та української правових систем, але якщо коротко то в Україні
така посада не дає жодних надзвичайних повноважень. Згідно Ст.41 ЗУ “Про господарські товариства” основним завданням
голови правління товариства є організація ведення протоколів засідань правління (виконавчого органу товариства).
Тобто найвищим органом залишаються Загальні збори учасників, які приймають всі найважливіші глобальні рішення.
А найважливіші поточні рішення приймає Голова спостережної ради, яка формується Загальними зборами Учасників товариства,
але аж ніяк не голова правління товариства. Можете подивитись на сайтах великих фінансово-промислових груп хто є
головами спостережних рад товариства
Не знаю як у цій компанії, але у тих компаніях з якими мені довелось мати справу, то в Україні зазвичай посаду
голови правління довіряють або суто “відповідальному секретареві” або “досвідченому виконавцю” (останнім часом
на ці посади активно запрошують досвідчених іноземців з дипломом MBA).
Так що ті з вас котрі намагалися пояснити іншим обмеженість повноважень голови правління мали рацію.
З повагою
Усім привіт,
зізнаюсь що не є програмістом і потрапив на ваш сайт випадково, за порадою друга, який знає що я цікавлюсь темою
злитів та поглинань (M&A). Я юрист. Хоча я не знайшов тут нічого нового, мене зацікавили міркування декого з вас
стосовно посади голови Board of Directors.
Не буду зупинятись на відмінностях американської правової системи, та в Україні згідно ст.41 ЗУ “Про господарські
товариства” ця посада є суто формальною. Основне завдання такої особи організація та ведення засідань правління
(виконавчого органу товариства). Реальна влада - це Збори учасників Товариства (тимчасовий орган) та Спостережна рада
(формується із Учасників, постійно діючий орган). Можете пошукати в Інтернеті що відомі бізнесмени очолюють саме
Спостережні ради, а не Правління товариств (Раду директорів).
Принаймі у тих компаніях, з якими мені довелось мати справу в Україні, голова правління (ради директорів) це або
“відповідальний секретар”, або в кращому випадку “хороший виконавець” (до речі, останнім часом популярно запрошувати на
ці посади власників іноземних дипломів MBA).
Відповідно стосовно дискусії, то я вважаю що новий власник “вибрав” би посаду саме голови Спостережної ради,
а не ради директорів, тому ті з вас котрі наполягали на розмежуванні повноважень таких посадових осіб і відповідно всіх
подальших висновках, з юридичної точки розу мали рацію.
З повагою
Г-н Алексей, вы как-то действительно это… слишком доверчиво. Сравните:
Oleksiy Skrypnik: “Тарас сказав одну фразу, яка може звучати патетично - але я ній її розділяю :
“Я не збираюсь торгувати своїми хлопцями”.
Taras Kytsmey: “We considered many options including speaking with potential acquirers” (т.е. “мы рассматривали много вариантов, включая переговоры с потенциальными покупателями”)
2 Beretta. Логично. Только не с Тарасом Кицмеем - раз уж есть сомнения в его нынешней решающей роли, то, согласитесь, не так важно, что скажет г-н Тарас. Важно, что сказал бы г-н Вил. Я позволю себе еще раз процитировать г-на Кицмея, чтобы за деревьями не потерять леса: “Vil’s role will be to lead, develop and guide our management team”. Но раз Вил молчит - может быть, кто-нибудь из присутствующих дружит семьями и с Вилом тоже, и поведает нам, что у Вила на уме?
Цікаво, чи від того, що народ тут філософствує, щось зміниться? Топ менеджмен і так зробить що хоче і так зробить що хоче, незалежно від супер інтелектуальний ідей про те “Чьо дєлать, как делать и зачем делать”. І здається народ тут тренується у мистецтві придумування вірогідних сюжетних ліній. Книжки треба писати фантастичні, або йти у штаб армій і придумувати плани нападу і захисту від вірогідного потенційного противника.
))
Моє асоціативне мислення підказало тільки одну паралель на «не розуміння і шедеври » :
«А в чем же собственно говоря фокус?
Как в Чем? Все в г..не, а я в белом!»
Я вирішив в останнє залишитись далі «наївним» і спробувати відповісти тим хто «чесно не зрозумів». Тому соррі за трохи велику відповідь:
1. «Мертва собака». Чесно кажучи я очікував, що класику попсового жанру з менеджменту в особі Дейла Карнегі знає більшість інтелектуальних дописувачів . Нажаль ні, тому спеціально для них привожу цитату (важливе зауваження для них – Use Google before asking stupid questions)
- http://karnegi.ru/karnegi.ru-bespokoistvo.doc
і декілька цитат з неї «Глава 19 - ПОМНИТЕ, ЧТО НИКТО НЕ ПИНАЕТ ДОХЛУЮ СОБАКУ. ….. Если вас расстраивает несправедливая критика, вот правило 1: Помните, что несправедливая критика зачастую есть скрытый комплимент. Помните, что никогда не пинают дохлую собаку.» І з наступної глави для тих хто не дочитає: «Черчиль поместил его в рамку на стене своего кабинета. Звучит этот рассказ так: “Если бы я пытался прочесть и хотя бы частично ответить на критику в свой адрес, то ни на что другое времени бы не осталось. Я поступаю так, как считаю необходимым поступать до самого конца. И если в конце концов окажется, что я был прав, то все, что было против меня сказано, не будет иметь никакого значения. Если же окажется, что я был не прав, то даже если десять ангелов поглянуться в том, что я был прав, ничего не изменится.”»
2. 2: abouttoleave – те що ви написали сама проста схема, яка великих компаніях не використовується, по причині неефективності. Цитата від юристів:
1. «Існують відмінності в американській та українській правовій системі і відповідно, в правовому статусі ради директорів.
2. Згідно українського законодавства, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. (наприклад, дирекця чи рада директорів). Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень .– ст. 47 ЗУ «Про господарські товариства».
3. Основним завданням Голова правління (ради директорів) є організація ведення протоколів засідань правління (ст. 48 ЗУ «Про господарські товариства»), тобто в кращому випадку це досвідчений управлінець. З іншої сторони, він є тільки керівником колективного органу і не може приймати рішення одноосібно, зазвичай, тільки право вирішального голосу.
4. В товаристві наглядова рада (спостережна рада) представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і контролює та регулює діяльність ради директорів, тобто по-суті є найвпливовішим органом. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами виконавчого органу (ради директорів) та ревізійної комісії.
5. Таким чином, у наведеній ситуації якби був новий власник компанії, який би володів контрольним пактом акцій або % в випадку ТзОВ то він би однозначно «обрав» саме посаду голови наглядової ради, а не ради директорів.»
3. 2 : uranium. «Це бізнес, ви дбаєте про свої інтереси зі своєї колокольні, програмісти про свої. І на жаль, чи на щастя, пане Oleksiy Skrypnik, вони є різні, ці інтереси. Ніколи інтереси простого програміста не співпадуть з інтересами власників фірм, як би хто того не хотів. На тому світ стояв і буде стояти.»
Від того що ви написали «На тому світ стояв і буде стояти» – не стало правдою. Нажаль все набагато складніше і простіше. Є ринок аутсорсінгової пропозиції з України. Він визначається як зрілістю компанії, що представляють ці послуги так і надійністю і якістю програмістів які власне ці послуги поставляють. Але три рази помінявши місце роботи за рік, ви як програміст з однієї сторони добавите собі зарплати, з другої розхитаєте той човен - ринок який є єдиним для нас всіх, бо наступає момент коли ми вже не можемо гарантувати того рівня послуг, який від нас вимагається. Нажаль воно може закінчиться надписами на бордах які я в 2001 році бачив в Америці: «Maiking C++ for eating.»
4. 2 Nom2. Акккуратніше читайте і передергуйте. «переговоры с потенциальными покупателями» ведуть всі. Чим краща компанія, тим більше є тих розмов при чому не по ініциативі– приїжджають портфельні інвестори, конкуренти, кидалово – і всі дуже хочуть поговорити і купити - при чому бажано задурно. Але це не означає, що хочуть продати. Хоча може ви і не здогадуєтесь, що в момент коли ви читаєте девелоперз.орг.уа, вашу компанію, де ви працюєте вже продають? Підійдіть до власника – впадіть на коліна – може ще встигнете?
5. І останнє. Я з задоволенням можу продовжити конструктивну розмову без наїздів і хамства, - але вже не тут. Свій флейм я закінчив років 15 назад в Фідонет, але після Юри Харабуги і Зайцева, більшість красавчегов виглядають досить жалюгідно – все ж таки сказується відсутність в країні класичної освіти. Нажаль і часу для навіть серйозної дискусії катастрофічно мало. Але якщо в когось є бажання – домовтеся з Максом і створіть дискусійний борд з жорсткими правилами, які би забезпечували повагу, толерантність і конструктивізм. З своєї сторони обіцяю по можливості обговорювати теми які цікавлять як і девелоперів так і керівників компаній – переконаний, користь була би обом сторонам. Так само переконаний, що і Тарас Кицмей і багато інших директорів з інших компанії з задоволенням взяли участь в толерантній дискусії.
З повагою
Олексій Скрипник
2Oleksiy Skrypnik:
“Але три рази помінявши місце роботи за рік, ви як програміст з однієї сторони добавите собі зарплати, з другої розхитаєте той човен - ринок який є єдиним для нас всіх, бо наступає момент коли ми вже не можемо гарантувати того рівня послуг, який від нас вимагається.”
Мені по барабану ваш ринок, мене цікавить те, за що я їм, годую сім’ю, відпочиваю і т.д. в ДАНИЙ момент, а не в утопічному майбутньому. Ваш ринок капіталістів (хочете ви це, чи ні, але це так) мене буде цікавити лише тоді, коли я сам стану капіталістом. Чому то не так, і чи буде так, на то свої причини, які я зараз не маю бажання обговорювати. А зараз я продаю свою працю, здоров’я і час отаким капіталістам, як ви. І мене менше всього хвилюють ваші проблеми. Можете нині платити за мою працю - добре, а ні, завтра інші будуть на вашому місці.
пане Oleksiy Skrypnik, часи віри в камунізЬм закінчилися. А в вас я бачу мислення залишилося на тому ж совковому рівні: “От-от, хлопці, ще трохи потерпіть, настане комунізм, і тоді всі все будуть мати, і зарплати не буде взагалі. А поки що довольствуйтеся тим, що вам кидають, і не гавкайте, а то, не дай Бог, ринок завалите…”
Толку з того, що Карнегі цитуєте.